timbre

Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

timbre

du latin tympanum (tambour) voir tympan qui donne une forme timbne « timbre » puis (1170) tinbre « tambour en usage au moyen-âge », (1374) « cloche immobile frappée par un marteau », (1858) « calotte de métal qui frappée par un petit marteau ou un vibreur, joue le rôle de sonnette. ».

Визначення

archéologie
héraldique

Множина

timbres

Переклади

  • німецьканімецька:Klang
  • англійськаанглійська:postage stamp
  • китайськакитайська:邮票
  • корейськакорейська:우표
  • данськаданська:frimærke
  • іспанськаіспанська:sello
  • фінськафінська:merkki
  • грецькагрецька:γραμματόσημο
  • італійськаіталійська:bollo
  • японськаяпонська:切手
  • голландськаголландська:zegel
  • польськапольська:znaczek
  • португальськапортугальська:selo
  • російськаросійська:марка
  • шведськашведська:frimärke
  • турецькатурецька:posta pulu
  • українськаукраїнська:марка

Див. також

timbré (прикм.) timbre (дієсл.) détimbrer (дієсл.) timbrer (дієсл.) timbreur (ім.) timbrage (ім.) timbres (дієсл.)