prive

дієслово

Складове розкладання

privé

Етимологія

від латинського privatus (особистий, власний, індивідуальний).

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова priver.

2. Третя особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова priver.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова priver.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова priver.

5. Друга особа однини наказового способу дієслова priver.

Див. також

privas (дієсл.) privâmes (дієсл.) privâtes (дієсл.) priverons (дієсл.) priverez (дієсл.) priveront (дієсл.) privasses (дієсл.) privassions (дієсл.) privassiez (дієсл.) privassent (дієсл.) priverions (дієсл.) Privas (ім.) priver (дієсл.) privé (прикм.) privons (дієсл.) privions (дієсл.) priviez (дієсл.) privez (дієсл.) privés (прикм.) privés (ім.)