fou
прикметникЗагальний іменник
Складове розкладання
fou(іменник 1) у давньофранцузькій мові fol, від пізньолатинського follus того ж значення, що також дає folle в італійській, fool в англійській; від латинського follere («хвилюватися, як міх, ходити туди-сюди»), від follis («міх»), див. follet та feu follet, «легковажний, блукаючий, капризний, недбалий», де fol спочатку був строгим синонімом.
Визначення
Синоніми
agité du bocalaliénéazimutébargebarjebarjobarjotbercé trop près du murbotchcaluccingléchtarbédéjantédémentdétraquédérangédéséquilibrédinguedingofadafadolifêléfoldingofoldinguefou à lierfrappadinguegivrégogolguedininsanejobardjobastreloufloufetinguelouftinguemaboulmarteaunévropathenévrosénévrotiqueoufperturbépsychasthéniquepsychopathepsychotiquetarétcharbétimbrétoctoctoquézinzinaccroamoureuxpassionnéaberrantabsurdedéraisonnableinsenséstupidebizarreextravagantfantasquesurprenanténorme
Анаграма
ouf
Переклади
німецька:irre
англійська:wild
данська:skør
іспанська:loco
фінська:hullu
грецька:τρελός
італійська:pazzo
голландська:gek
польська:szalony
шведська:vriden
Див. також
fouettage (ім.) folichonner (дієсл.) affolage (ім.) raffolir (дієсл.) fou (ім.) folle (прикм.) fouetteuse (ім.) folie (ім.) fol (прикм.) foutraque (прикм.) follet (прикм.) follet (ім.) affolant (прикм.) affolement (ім.) affoler (дієсл.) folâtre (прикм.) folâtrer (дієсл.) folâtrerie (ім.) folichon (прикм.) fouet (ім.)