dérouté
дієслово
Складове розкладання
déroutéвід dérouter, утвореного від route («розгром») у старофранцузькій мові: франки, об'єднавшись з німцями, вирушили в похід і поранили Константина, який врятувався в Ланграх
Визначення
Анаграми
détoureredouté
Див. також
déroute (ім.) déroutes (дієсл.)