déroute
Загальний іменник
Складове розкладання
dérouteдевербал від dérouter, похідне від route («деroute») у давньофранцузькій мові: франки, об'єднавшись з німцями, вирушили в похід і поранили Константина, який врятувався в Ланграх
Визначення
- militaire
Множина
déroutes
Анаграми
détoureredouté
Переклади
англійська:rout
іспанська:desbandada
Див. також
routage (ім.) route (ім.) déroutant (прикм.) dérouter (дієсл.) déroutage (ім.) routier (ім.) router (дієсл.) déroutes (дієсл.) déroutement (ім.)