dénominatif

прикметникЗагальний іменник

Складове розкладання

dénominatif

avec le sens de « (mot) formé par dérivation », (xixe siècle) avec le sens de « tiré d'un nom ». du latin denominativus voir dé- et nominatif.

Визначення

grammaire
linguistique

Переклади

  • італійськаіталійська:denominativo

Див. також

dénominatifs (прикм.) dénominatives (прикм.) innommé (прикм.) nom (ім.) nommer (дієсл.) dénominative (прикм.) nominal (прикм.) nommage (ім.) nomination (ім.) dénominateur (ім.) dénomination (ім.) dénommer (дієсл.) innomé (прикм.) innommable (прикм.) nominalisme (ім.) nominaliste (прикм.) nominaliste (ім.) nominatif (прикм.) uninominal (прикм.) dénominer (дієсл.)