consens

Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

consens

Етимологія

du latin consensus (accord)

Визначення

1. Approbation que la cour de Rome donne à la résolution d'un bénéfice.

Див. також

consentir (дієсл.) consentîmes (дієсл.) consentîtes (дієсл.) consentirons (дієсл.) consentisses (дієсл.) consentissions (дієсл.) consentissiez (дієсл.) consens (дієсл.) consentaient (дієсл.) consentais (дієсл.) consentait (дієсл.) consente (дієсл.) consentent (дієсл.) consentes (дієсл.) consentez (дієсл.) consentiez (дієсл.) consentions (дієсл.) consentira (дієсл.) consentirai (дієсл.) consentiraient (дієсл.)