carotte

Загальний іменникприкметникдієслово

Складове розкладання

carotte

від латинського carota, від давньогрецького καρῶτον karôton.

Визначення

botaniqueagriculture
cuisine
musique

Множина

carottes

Гіперонім

Apiacées

Переклади

  • німецьканімецька:Möhre
  • англійськаанглійська:carrot
  • арабськаарабська:جزر
  • китайськакитайська:胡萝卜
  • корейськакорейська:당근
  • данськаданська:gulerod
  • іспанськаіспанська:zanahoria
  • фінськафінська:porkkana
  • грецькагрецька:καρότο
  • івритіврит:גזר
  • хіндіхінді:गाजर
  • італійськаіталійська:carota
  • японськаяпонська:人参
  • голландськаголландська:peen
  • польськапольська:marchewka
  • португальськапортугальська:cenoura
  • російськаросійська:морковь
  • шведськашведська:morot
  • турецькатурецька:havuç
  • українськаукраїнська:морква

Див. також

carotte (дієсл.) carotène (ім.) carottier (ім.) carotte (прикм.) carotter (дієсл.) carotteur (ім.) carottage (ім.) carottes (дієсл.)