cagne

Загальний іменникЗагальний іменник дієслово

Складове розкладання

cagne

Етимологія

від окситанського canha (сука), що походить від латинського canis («собака»).

Визначення

1. Поганий пес.: Dans la bonté des chiens il y a des bizarreries inouïes ; les disgraciés sont quelquefois les intelligents ; et, dans la même portée, il y a trois cagnes pour un bon chien.
Un chasseur exposa un griffon ; qu'était ce griffon ? il passait les perdrix disséminées […] la moindre chaleur le mettait sur les dents ! ce n'était plus qu'une belle cagne.

2. Сука, зневажена жінка.: C'est une vraie cagne.

Синоніми

cagnard fainéant paresseux

Множина

cagnes

Див. також

cagne (дієсл.) cagnes (дієсл.) cagnard (прикм.) cagne (ім.) khâgneuse (ім.) cagnardise (ім.) cagneux (прикм.) khâgne (ім.)