vive

Загальний іменник вигук прикметникдієслово

Складове розкладання

vive

Етимологія

від давньонормандського wivre («змія, дракон»), від давньофранцузького guivre (змія, дракон), від латинського vipera (гадюка).

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова 'жити'.

2. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова 'жити'.

Див. також

vive (прикм.) Vif (ім.) vif (прикм.) VIF (ім.) vives (прикм.) vives (ім.) vives (дієсл.) vifs (прикм.) vifs (ім.)