victoire
Загальний іменникВласний іменник
Складове розкладання
victoiredu latin victoria (« victoire guerrière »), dérivé du verbe vinco, vincere (« vaincre »).
Визначення
- antiquité
Множина
victoires
Переклади
німецька:Sieg
англійська:victory
іспанська:victoria
голландська:zege
польська:zwycięstwo
російська:победа
Див. також
vaincu (прикм.) invaincu (прикм.) vaincre (дієсл.) vainqueur (ім.) vainqueur (прикм.) victorieux (прикм.)