verbe

Загальний іменникВласний іменник

Складове розкладання

verbe

від латинського verbum (мова), від індоєвропейського кореня, який пов'язує його з англійським word, нідерландським woord.

Визначення

grammaire

Множина

verbes

Гіпероніми

Гіпоніми

verbe à un actantverbe à deux actantsverbe à particuleverbe à trois actantsverbe actifapplicatifverbe auxiliairecaténatifcausatifverbe défectifdéponentverbe de perceptionverbe d'étatdéterminéergatifverbe factitifverbe faibleverbe fortimperfectifverbe impersonnelinaniméindéterminéinergatifverbe intransitifverbe irrégulierverbe légerverbe mixteverbe passifverbe pronominalverbe régulierréflexifréfléchiverbe sans actantverbe simplesupplétifverbe transitif

Переклади

  • німецьканімецька:Verb
  • англійськаанглійська:verb
  • арабськаарабська:فعل
  • китайськакитайська:动词
  • корейськакорейська:동사
  • данськаданська:verbum
  • іспанськаіспанська:verbo
  • фінськафінська:teonsana
  • грецькагрецька:ρήμα
  • івритіврит:פועל
  • хіндіхінді:क्रिया
  • італійськаіталійська:verbo
  • японськаяпонська:動詞
  • голландськаголландська:werkwoord
  • польськапольська:czasownik
  • португальськапортугальська:verbo
  • російськаросійська:глагол
  • шведськашведська:verb
  • тайськатайська:คำกริยา
  • турецькатурецька:fiil
  • українськаукраїнська:дієслово

Див. також

verbal (прикм.) verbaliser (дієсл.) verbalisme (ім.) verbeux (прикм.) verbosité (ім.) verbalisateur (ім.) verbalisation (ім.)