terme

Загальний іменникВласний іменник

Складове розкладання

terme

(середина XI ст.) від середньофранцузького terme, від старофранцузького terme, від латинського terminus (межа). У християнській латині terminus (або іноді termen, див. tertre) переклав грецьке όρος, oros («межа»).

Визначення

finance
linguistique
mathématiques
mathématiques
logique
sculpture

Множина

termes

Гіпоніми

Переклади

  • німецьканімецька:Ausdruck
  • англійськаанглійська:expression
  • португальськапортугальська:expressão
  • іспанськаіспанська:expresión
  • голландськаголландська:term
  • російськаросійська:слово

Див. також

terminisme (ім.) terministe (ім.) termé (дієсл.) terminaire (ім.) Termes (ім.) termer (дієсл.) termes (дієсл.) terminaliste (прикм.)