tendu

прикметник Власний іменникдієслово

Складове розкладання

tendu

Етимологія

дієприкметник минулого часу чоловічого роду однини від дієслова tendre.

Визначення

1. Дієприкметник минулого часу чоловічого роду однини від дієслова tendre.

Див. також

tendu (прикм.) tend (дієсл.) Tende (ім.) tendîmes (дієсл.) tendîtes (дієсл.) tendras (дієсл.) tendrez (дієсл.) tendes (дієсл.) tendisse (дієсл.) tendisses (дієсл.) tendissions (дієсл.) tendissiez (дієсл.) tendrions (дієсл.) tendriez (дієсл.) tendre (дієсл.) tendant (прикм.) tendant (дієсл.) tendue (прикм.) tendue (дієсл.) Tendu (ім.)