tangue
Загальний іменникЗагальний іменник
mot normand attesté dès la fin du xiie siècle, du vieux norrois pang (varech), la tangue servant, comme le varech, d'engrais ; apparenté à tang (« algue ») en allemand, tång (id.) en suédois.
Визначення
Див. також
tangué (дієсл.) tanguons (дієсл.) tanguez (дієсл.) tanguais (дієсл.) tanguions (дієсл.) tanguiez (дієсл.) tanguai (дієсл.) tanguas (дієсл.) tanguâmes (дієсл.) tanguâtes (дієсл.) tanguèrent (дієсл.) tanguerai (дієсл.) tangueras (дієсл.) tanguerons (дієсл.) tanguerez (дієсл.) tangueront (дієсл.) tanguasse (дієсл.) tanguasses (дієсл.) tanguât (дієсл.) tanguassions (дієсл.)