sème

Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

sème

Етимологія

від давньогрецького σῆμα sêma (знак); див. фонема, морфема, лексема тощо.

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова 'сіяти'.

2. Третя особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова 'сіяти'.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова 'сіяти'.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова 'сіяти'.

5. Друга особа однини наказового способу дієслова 'сіяти'.

Див. також

semais (дієсл.) semions (дієсл.) semiez (дієсл.) semas (дієсл.) semâmes (дієсл.) semâtes (дієсл.) semèrent (дієсл.) semasse (дієсл.) semasses (дієсл.) semassions (дієсл.) semassiez (дієсл.) semassent (дієсл.) sèmeriez (дієсл.) sèmeraient (дієсл.) semé (прикм.) Semons (ім.) semer (дієсл.) semai (ім.) semai (дієсл.) semons (дієсл.)