suis

дієслово

Складове розкладання

suis

Етимологія

від старофранцузького suis (форма дієслова estre), яке походить від латинського sum (форма дієслова esse).

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дієслова бути.

2. Перша особа однини теперішнього часу дієслова слідувати.

3. Друга особа однини теперішнього часу дієслова слідувати.

4. Друга особа однини наказового способу теперішнього часу дієслова слідувати.

Див. також

suive (дієсл.) suives (дієсл.) suivîtes (дієсл.) suivisse (дієсл.) suivisses (дієсл.) suivissions (дієсл.) suivissiez (дієсл.) suivre (дієсл.) suivront (дієсл.) suivrons (дієсл.) suivrions (дієсл.) suivriez (дієсл.) suivrez (дієсл.) suivras (дієсл.) suivrait (дієсл.) suivrais (дієсл.) suivraient (дієсл.) suivrai (дієсл.) suivra (дієсл.) suivons (дієсл.)