singulier

Загальний іменникприкметник

Складове розкладання

singulier

Етимологія

від латинського singularis (унікальний, особливий).

Визначення

1. Який не схожий на інших.: Leur activité se donnait surtout libre cours dans la location des bicyclettes. C'était là un singulier commerce que ne régissait aucun principe commercial ou économique connu, que ne régissait, à vrai dire, aucun principe. }}
il attendait, près du portant de gauche, le moment de se diriger du pas d'un homme qui rêve dans la direction de Jimmy, son partenaire, dont la mimique exprimait aussitôt une singulière jubilation. }}
« De toutes les aberrations sexuelles, la plus singulière est encore la chasteté » , disait Remy de Gourmont.Ses contemporains étaient de son avis. Dieu merci !

2. Який є рідкісним або відмінним.: Cette femme possède une beauté singulière.

3. Який є дивним, капризним, який намагається виділятися.погірний: Il est très singulier dans ses opinions.

4. Використовується для вираження (в хорошому чи поганому сенсі) здивування чимось.: Ce qu'il y a de singulier, c'est qu'il ne se soit aperçu de rien.

5. Який належить до однини. grammaire: Le sujet de cette phrase est un groupe nominal singulier.

Синоніми

différent original particulier rareuniqueexceptionnel extraordinaire particulier extraordinaire

Антоніми

commun fréquent pluriel

Переклади

англійська:singular

Див. також

singulatif (прикм.) singulier (ім.) seul (прикм.) singulière (прикм.) singulaire (прикм.) autosoliste (ім.) autosolisme (ім.) solitarisme (ім.) solitude (ім.) singularisation (ім.) seulet (прикм.) singulariser (дієсл.) singularité (ім.) solitaire (прикм.) solitaire (ім.) solitaire (ім.) singuliers (ім.) singuliers (прикм.) singulières (прикм.)