sens

Загальний іменникЗагальний іменникВласний іменник дієслово

Складове розкладання

sens

Етимологія

(nom commun 1) du latin sensus (percevoir par les sens, ressentir).

Визначення

1. Pluriel de sen, centième partie du yen.

Див. також

sentant (прикм.) sensibilisable (прикм.) désensibiliser (дієсл.) sémanticien (ім.) sens (ім.) sémantique (прикм.) sémantique (ім.) sensation (ім.) sentir (дієсл.) senti (прикм.) sensationnalisme (ім.) sensationnaliste (прикм.) sémantisme (ім.) sentimentaliste (ім.) sentimentaliser (дієсл.) sensible (прикм.) sentiment (ім.) désensibilisation (ім.) sématisme (ім.) insensé (прикм.)