récite

дієслово

Складове розкладання

récite

Етимологія

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова réciter.

2. Третя особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова réciter.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова réciter.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова réciter.

5. Друга особа однини наказового способу дієслова réciter.

Див. також

récites (дієсл.) réciter (дієсл.) récitée (дієсл.) récitées (дієсл.) récitons (дієсл.) récitez (дієсл.) récitent (дієсл.) récitais (дієсл.) récitait (дієсл.) récitions (дієсл.) récitaient (дієсл.) récitai (дієсл.) récita (дієсл.) récitèrent (дієсл.) réciterai (дієсл.) réciteras (дієсл.) récitera (дієсл.) réciterons (дієсл.) réciterez (дієсл.) réciteront (дієсл.)