recuiteЗагальний іменникприкметникдієсловоСкладове розкладанняrecuiteЕтимологіярозгорнутиparticipe passé féminin substantivé de recuire.Визначення1. Opération consistant à recuire un ouvrage.flags.vieilliрозгорнутиLa recuite de la porcelaine, du verre, des métaux, de l'émail, de l'acier.2. Appellation pour un produit laitier et opération consistant à recuire du petit-lait.agriculturecuisineрозгорнутиLa recuite de brebis, de vache, de chèvre.СинонімrecuitЧоловічийrecuitМножинаrecuitesПерекладиіталійська:ricotturaДив. такожrecuite (прикм.)
італійська:ricotturaіталійська:ricottura