plus

прислівник сполучник Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

plus

Етимологія

від латинського plus . .

Визначення

1. Перша особа однини минулого простого часу дієслова 'подобатися'.

2. Друга особа однини минулого простого часу дієслова 'подобатися'.

Див. також

plussent (дієсл.) plussés (дієсл.) plûtes (дієсл.) plairons (дієсл.) plussions (дієсл.) plussiez (дієсл.) plairions (дієсл.) plaît (дієсл.) plaire (дієсл.) plaisant (прикм.) plaisant (дієсл.) plusse (дієсл.) plut (дієсл.) plurent (дієсл.) plaisons (дієсл.) plaisions (дієсл.) plaisiez (дієсл.) plaisez (дієсл.) plaises (дієсл.) plaisent (дієсл.)