oranger

Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

oranger

Етимологія

de orange avec le suffixe -er. (1388) orengier.

Визначення

1. Donner une couleur orange à (quelque chose).: des biscuits Guillout, des meules de gruyère, des confitures orangées ou roses, limpides ou bourbeuses […]

Кон'югація

→ Кон'югація "oranger"

Анаграми

rognerarongera

Див. також

orange (ім.) orange (прикм.) orangé (дієсл.) orangeant (дієсл.) orangeons (дієсл.) orangent (дієсл.) orangeais (дієсл.) orangeait (дієсл.) orangions (дієсл.) orangiez (дієсл.) orangeaient (дієсл.) orangeai (дієсл.) orangeas (дієсл.) orangea (дієсл.) orangeâmes (дієсл.) orangeâtes (дієсл.) orangèrent (дієсл.) orangerai (дієсл.) orangeras (дієсл.) orangera (дієсл.)