montais

прикметник Власний іменникдієслово

Складове розкладання

montais

Етимологія

de mont, avec le suffixe -ais.

Визначення

1. Première personne du singulier de l'imparfait de l'indicatif de monter.

2. Deuxième personne du singulier de l'imparfait de l'indicatif de monter.

Див. також

montas (дієсл.) montâtes (дієсл.) montasse (дієсл.) montasses (дієсл.) montassions (дієсл.) montassiez (дієсл.) montassent (дієсл.) monterions (дієсл.) monter (дієсл.) monté (дієсл.) Montais (ім.) monta (дієсл.) montera (дієсл.) montée (прикм.) montée (дієсл.) montons (дієсл.) montions (дієсл.) montiez (дієсл.) montez (дієсл.) montés (прикм.)