martine

Власний іменникдієслово

Складове розкладання

martine

Етимологія

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова martiner.

2. Третя особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова martiner.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова martiner.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова martiner.

5. Друга особа однини наказового способу теперішнього часу дієслова martiner.

Див. також

martiné (ім.) Martine (ім.) martiner (дієсл.) martines (дієсл.) martinée (дієсл.) martinées (дієсл.) martinant (дієсл.) martinons (дієсл.) martinent (дієсл.) martinais (прикм.) martinais (дієсл.) martinait (дієсл.) martinions (дієсл.) martiniez (дієсл.) martinaient (дієсл.) martinai (дієсл.) martinas (дієсл.) martina (дієсл.) martinâmes (дієсл.) martinâtes (дієсл.)