martinais

прикметник Власний іменникдієслово

Складове розкладання

martinais

Етимологія

mot voir martin et -ais.

Визначення

1. Première personne du singulier de l'indicatif imparfait de martiner.

2. Deuxième personne du singulier de l'indicatif imparfait de martiner.

Див. також

martiné (ім.) martine (дієсл.) Martine (ім.) martiner (дієсл.) martines (дієсл.) martinée (дієсл.) martinées (дієсл.) martinant (дієсл.) martinons (дієсл.) martinent (дієсл.) martinais (прикм.) martinait (дієсл.) martinions (дієсл.) martiniez (дієсл.) martinaient (дієсл.) martinai (дієсл.) martinas (дієсл.) martina (дієсл.) martinâmes (дієсл.) martinâtes (дієсл.)