maroufle

Загальний іменникЗагальний іменник дієслово

Складове розкладання

maroufle

Етимологія

variante de maraud ; (1688) le sens de « colle », rare avant le xixe siècle, dérive :

Визначення

1. Maraud, homme grossier.погірний: Voilà un maroufle outrecuidant !
Ce maroufle défroqué détruit plus de venaison que la moitié de la province ! }}

Див. також

marouflée (дієсл.) marouflées (дієсл.) marouflant (дієсл.) marouflons (дієсл.) marouflez (дієсл.) marouflent (дієсл.) marouflais (дієсл.) marouflait (дієсл.) marouflions (дієсл.) maroufliez (дієсл.) marouflaient (дієсл.) marouflai (дієсл.) marouflas (дієсл.) maroufla (дієсл.) marouflâmes (дієсл.) marouflâtes (дієсл.) marouflèrent (дієсл.) marouflerai (дієсл.) maroufleras (дієсл.) marouflera (дієсл.)