mari

Загальний іменникЗагальний іменникВласний іменник Власний іменник Власний іменник Власний іменник

Складове розкладання

mari

Етимологія

du latin maritus , lui-même dérivé de mas, maris (« mâle ») qui a éliminé vir (« homme »), d'où (« mari, époux »).

Визначення

1. Langue ouralienne parlée dans la République des Maris en Russie. linguistique

Жіночий

Mari

Анаграми

miraramirima

Див. також

immariable (прикм.) polygamite (ім.) monogamique (прикм.) matrimonialité (ім.) démariage (ім.) apparieur (ім.) bigamie (ім.) bigame (прикм.) polygamie (ім.) paire (ім.) paire (прикм.) mari (ім.) mariage (ім.) marieuse (ім.) apparîement (ім.) apparier (дієсл.) démarier (дієсл.) désapparier (дієсл.) appariable (прикм.) géminé (прикм.)