mande

Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

mande

Етимологія

те саме слово, що й manne (« кошик »), з вставкою /d/ поруч із носовим, раніше від нідерландського mand (кошик).

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова mander.

2. Третя особа однини теперішнього часу дійсного способу дієслова mander.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова mander.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова mander.

5. Друга особа однини наказового способу дієслова mander.

Див. також

mandé (прикм.) mandé (ім.) mandes (дієсл.) mandées (дієсл.) mandons (дієсл.) mandent (дієсл.) mandais (дієсл.) mandions (дієсл.) mandiez (дієсл.) mandâmes (дієсл.) manderas (дієсл.) manderons (дієсл.) manderez (дієсл.) manderont (дієсл.) mandasse (дієсл.) mandasses (дієсл.) mandât (дієсл.) mandassions (дієсл.) mandassiez (дієсл.) mandassent (дієсл.)