malin

прикметникЗагальний іменникВласний іменникВласний іменник

du latin malignus (qui engendre le mal), dérivé de malus (« mauvais ») avec un suffixe -gnus (équivalent à -gène issu du grec ancien).

Визначення

religion

Див. також

maligne (прикм.) malin (прикм.) Malin (ім.) maline (прикм.) malins (прикм.) malins (ім.) malignes (прикм.) malignes (ім.)