joint
Загальний іменникдієслово
Складове розкладання
joint(XIII століття) дієприкметник минулого часу, утворений від дієслова joindre; від латинського junctus.
Визначення
- maçonnerie
- jardinage
- mécanique
- plomberie
- ferroviaire
- géologie
Синоніми
Множина
joints
Переклади
німецька:Flansch
англійська:stick
іспанська:porro
італійська:spinello
голландська:stickie
Див. також
jonction (ім.) jointer (дієсл.) déjoindre (дієсл.) injonctif (прикм.) injoignable (прикм.) enjoindre (дієсл.) injonction (ім.) jointif (прикм.) jointoiement (ім.) jointoyer (дієсл.) joindre (дієсл.) jointé (прикм.) jointement (ім.) rejoindre (дієсл.) rejointoyer (дієсл.) joignable (прикм.) joignabilité (ім.)