initiateur

Загальний іменникприкметник

Складове розкладання

initiateur

Етимологія

dérivé du verbe initier avec le suffixe nominal -eur.

Визначення

1. Qui initie, qui ouvre la voie.: Un génie initiateur.

Див. також

initiatrice (прикм.) initiatrice (ім.) initiation (ім.) initiatique (прикм.) initiateur (ім.) initier (дієсл.) initiatrices (прикм.) initiatrices (ім.) initiateurs (прикм.) initiateurs (ім.)