habitant

Загальний іменникприкметникдієслово

Складове розкладання

habitant

Етимологія

du participe présent de habiter.

Визначення

1. Qui maîtrise mal les conventions sociales, qui trahit ses origines campagnardes ou mal dégrossies.погірний: dans son « vrai » français à l'accent très habitant, mais à la syntaxe parfaite et au vocabulaire surabondant […].

Див. також

habite (дієсл.) habitas (дієсл.) habitâmes (дієсл.) habitâtes (дієсл.) habitasse (дієсл.) habitasses (дієсл.) habitassions (дієсл.) habitassiez (дієсл.) habiteriez (дієсл.) habiter (дієсл.) habita (дієсл.) habitai (дієсл.) habitaient (дієсл.) habitais (дієсл.) habitait (дієсл.) habitassent (дієсл.) habitât (дієсл.) habitée (прикм.) habitée (дієсл.) habitées (прикм.)