guidé

від старофранцузького guis у називному відмінку, guion у знахідному відмінку, і guion, guions у множині; походить від пізньолатинського guido, guidonis від франкського witan («показувати шлях») від індоєвропейського кореня *weid- («знати», див. video латинською). Поруч існував іменник дієслівного походження жіночого роду, guida, guia, guide («дія керівництва»), який зберігався до XVII століття; його помилково вважали жіночою формою від guide чоловічого роду. Стародавня мова також використовувала guierre, але це був іменник дієслівного походження у називному відмінку, що представляв нелатинську форму; guidator.