gargouille

Загальний іменникВласний іменник

de l'ancien français gargouille , gargoule « gorge, tuyau de descente », composé de garg- (cf. jargon), du latin tardif gargarizare, lui-même issu du grec ancien γαργαρίζειν gargarízein (se gargariser), et de -goule voir gueule.

Визначення

architecture
arts

Множина

gargouilles

Переклади

  • німецьканімецька:Wasserspeier
  • англійськаанглійська:gargoyle
  • арабськаарабська:غرغول
  • китайськакитайська:滴水嘴兽
  • данськаданська:gargoil
  • фінськафінська:gargoili
  • івритіврит:גרגויל
  • італійськаіталійська:doccione
  • японськаяпонська:鬼瓦
  • голландськаголландська:waterspuwer
  • польськапольська:rzygacz
  • португальськапортугальська:gárgula
  • російськаросійська:гаргулья
  • шведськашведська:vattenkastare
  • тайськатайська:ปนาลี
  • турецькатурецька:gargoyle

Див. також

gargouillement (ім.) gargouiller (дієсл.) gargouillis (ім.) gargouillette (ім.) gargoulette (ім.) gargouilles (дієсл.)