fumée

Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

fumée

Етимологія

дієприкметник минулого часу жіночого роду, субстантивація від 'курити'.

Визначення

1. Дієприкметник минулого часу жіночого роду однини від дієслова 'курити'.

Див. також

fumas (дієсл.) fumâtes (дієсл.) fumeront (дієсл.) fumasses (прикм.) fumassions (дієсл.) fumassiez (дієсл.) fumassent (дієсл.) fumerions (дієсл.) fumeriez (дієсл.) fuma (дієсл.) fumé (дієсл.) fumés (дієсл.) fumé (прикм.) fumer (дієсл.) fument (дієсл.) fumai (дієсл.) fumaient (дієсл.) fumais (дієсл.) fumait (дієсл.) fumâmes (дієсл.)