finiприкметникЗагальний іменниквигукдієсловоСкладове розкладанняfiniЕтимологіярозгорнутидієприкметник від дієслова 'закінчувати'.Визначення1. Дієприкметник минулого часу чоловічого роду однини від дієслова 'закінчувати'.розгорнутиДив. такожfinie (прикм.) finie (дієсл.) fini (прикм.) fini (виг.) finis (прикм.) finis (дієсл.) finies (прикм.) finies (дієсл.)