farguais

прикметник Власний іменникдієслово

Етимологія

voir fargues, -ais et m=oui.

Визначення

1. Première personne du singulier de l'indicatif imparfait de farguer.

2. Deuxième personne du singulier de l'indicatif imparfait de farguer.

Див. також

farguer (дієсл.) fargue (дієсл.) fargues (дієсл.) farguant (дієсл.) farguons (дієсл.) farguez (дієсл.) farguent (дієсл.) farguais (прикм.) farguait (дієсл.) farguions (дієсл.) farguiez (дієсл.) farguaient (дієсл.) farguai (дієсл.) farguas (дієсл.) fargua (дієсл.) farguâmes (дієсл.) farguâtes (дієсл.) farguèrent (дієсл.) farguerai (дієсл.) fargueras (дієсл.)