défaite

Загальний іменник прикметникдієслово

Складове розкладання

défaite

Етимологія

déverbalisation de défaire.

Визначення

1. Participe passé féminin singulier de défaire.

Див. також

défit (дієсл.) déferons (дієсл.) déferez (дієсл.) déferais (дієсл.) déferions (дієсл.) déferiez (дієсл.) déferaient (дієсл.) déferai (дієсл.) déferas (дієсл.) défait (прикм.) défait (дієсл.) défaisions (дієсл.) défaisiez (дієсл.) défîmes (дієсл.) défîtes (дієсл.) défasses (дієсл.) défassions (дієсл.) défassiez (дієсл.) défassent (дієсл.) défisse (дієсл.)