dormeur

Загальний іменникприкметник

Складове розкладання

dormeur

Етимологія

apparaît au xivième siècle. est issu du verbe dormir.

Визначення

1. Qui aime dormir.: Il est très dormeur en ce moment.

2. Qui dort beaucoup.: La marmotte est un animal dormeur.

Анаграма

remordu

Див. також

redormir (дієсл.) endormement (ім.) dormir (дієсл.) endormir (дієсл.) dormeuse (прикм.) dormeuse (ім.) endormi (прикм.) réendormir (дієсл.) dormant (прикм.) dormeur (ім.) dormitif (прикм.) endormant (прикм.) endormeur (ім.) dormette (ім.) rendormir (дієсл.) dormeurs (прикм.) dormeurs (ім.) dormeuses (прикм.) dormeuses (ім.) dormition (ім.)