dauber

дієслово

Складове розкладання

dauber

Етимологія

дієслово 1. германського походження dubban («бити»), від якого походить, з префіксацією, adouber.

Визначення

1. Бити; жорстоко бити.flags.vieilli: On le dauba, on l'assomma, on le dépouilla.

2. Зневажати; насміхатися.за розширенням: Bogène, pris d'une vanité faite de vin, allait daubant Savva : « Mollusque d'eau douce, va ! » Et, satisfait, comme on ne peut l'être davantage, il s'en alla cuver sa supériorité.
J'ai daubé d'importance les Américains, peuple de marchands sans génie, qu'un Tocqueville peut seul admirer.

3. Говорити погано про когось або щось; зневажати.знайомий: Deux personnes daubent sur un absent
Dans les visites qui sont faites, Le renard se dispense, et se tient clos et coi.Le loup en fait sa cour, daube au coucher du roiSon camarade absent.

4. Про їжу: зіпсуватися або мати неприємний запах.знайомий: La soupe de poissons a daubé, on peut la jeter.

5. Смердіти, мати неприємний запах.за розширенням: tain, ça daube là d'dans !!

6. Готувати м'ясо, птицю у соусі. cuisine: Il nous avait daubé un lapin aux petits oignons, un régal!

Кон'югація

→ Кон'югація "dauber"

Синоніми

dénigrerfouetterne pas sentir la rosepuerschlinguerschmouter

Див. також

daubée (дієсл.) daubées (дієсл.) daubant (дієсл.) daubons (дієсл.) daubez (дієсл.) daubent (дієсл.) daubais (дієсл.) daubions (дієсл.) daubiez (дієсл.) daubaient (дієсл.) daubai (дієсл.) daubas (дієсл.) dauba (дієсл.) daubâmes (дієсл.) daubâtes (дієсл.) daubèrent (дієсл.) dauberai (дієсл.) dauberas (дієсл.) daubera (дієсл.) dauberons (дієсл.)