confit

Загальний іменник прикметникдієслово

Складове розкладання

confit

Етимологія

Визначення

1. Participe passé masculin singulier de confire.

2. Troisième personne du singulier de l'indicatif présent de confire.

3. Troisième personne du singulier du passé simple de confire.

Див. також

confite (дієсл.) confites (дієсл.) confis (дієсл.) confisons (дієсл.) confisez (дієсл.) confisent (дієсл.) confisais (дієсл.) confisait (дієсл.) confisions (дієсл.) confisiez (дієсл.) confisaient (дієсл.) confîmes (дієсл.) confirent (дієсл.) confirai (дієсл.) confiras (дієсл.) confira (дієсл.) confirons (дієсл.) confirez (дієсл.) confiront (дієсл.) confise (дієсл.)