complet
прикметникЗагальний іменник
Складове розкладання
completdu latin completus (rempli, complété, complet), participe passé de complere (« remplir », « compléter », « recruter (armée) ») dont est issu « accomplir » et ses dérivés.
Визначення
- topologie
Синоніми
entierexhaustif
Антонім
incomplet
Переклади
німецька:voll
англійська:full
іспанська:completo
італійська:completo'%20transform='translate(88%20-32)'%3e%3cpath%20fill='%23fff'%20d='M-128%2032h720v480h-720z'/%3e%3ccircle%20cx='523.1'%20cy='344.1'%20r='194.9'%20fill='%23bc002d'%20transform='translate(-168.4%208.6)scale(.76554)'/%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e)
японська:徹底的
голландська:vol
Див. також
décompléter (дієсл.) complétude (ім.) complète (дієсл.) complètes (прикм.) complète (прикм.) complets (прикм.) complets (ім.)