commune

Загальний іменник Власний іменникприкметник

Складове розкладання

commune

Етимологія

від латинського communis .

Визначення

1. Жіночий рід однини від commun.: Faire chambre commune.

Див. також

municipalisme (ім.) communisant (прикм.) communiser (дієсл.) communaliser (дієсл.) communalisme (ім.) municipaliser (дієсл.) anticommuniste (прикм.) anticommuniste (ім.) communauté (ім.) communisme (ім.) commune (ім.) Commune (ім.) communautier (ім.) communaliste (ім.) communaliste (прикм.) décommuniser (дієсл.) communautariste (прикм.) communautariste (ім.) communal (прикм.) commun (прикм.)