coince

дієслово

Складове розкладання

coincé

Етимологія

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дієслова coincer.

2. Третя особа однини теперішнього часу дієслова coincer.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова coincer.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова coincer.

5. Друга особа однини наказового способу дієслова coincer.

Див. також

coincé (прикм.) coincions (дієсл.) coinçai (дієсл.) coinças (дієсл.) coinçâmes (дієсл.) coinçâtes (дієсл.) coinceras (дієсл.) coincerez (дієсл.) coinçasse (дієсл.) coinçasses (дієсл.) coinçât (дієсл.) coinçassions (дієсл.) coinçassiez (дієсл.) coinçassent (дієсл.) coincerions (дієсл.) coinceraient (дієсл.) Coinces (ім.) coincer (дієсл.) coinçant (дієсл.) coinça (дієсл.)