caille

Власний іменникЗагальний іменникдієслово

Складове розкладання

caille

(début du xiie siècle) de l'ancien français quaille , du latin quaccola (gloses de reichenau, viiie s.), emprunté du francique kwakila (cf. flamand kwakkel), issu du croisement de kwak « cacabe » et de hwahtila « caille », lui-même continué par le néerlandais régional wachtel et apparenté à l'allemand wachtel.

Визначення

ornithologie
ornithologie

Синоніми

racaillecanaillecrapulefripouille

Множина

cailles

Гіпероніми

oiseauGalliformesphasianidé

Гіпоніми

caille des bléscaille du Japoncaille peinte

Переклади

  • німецьканімецька:Wachtel
  • англійськаанглійська:quail
  • корейськакорейська:메추라기
  • іспанськаіспанська:codorniz
  • грецькагрецька:ορτύκι
  • італійськаіталійська:quaglia
  • японськаяпонська:鶉
  • голландськаголландська:kwartel
  • португальськапортугальська:codorna
  • російськаросійська:перепел; перепелка

Див. також

caille (дієсл.) cailles (дієсл.) cailleter (дієсл.) caillement (ім.) caillage (ім.) cailler (дієсл.) Caille (ім.) cailletage (ім.) caillette (ім.) coturnisme (ім.)