busque

Власний іменник Загальний іменникдієслово

Складове розкладання

busqué

Етимологія

від дієприкметника минулого часу дієслова busquer.

Визначення

1. Перша особа однини теперішнього часу дієслова busquer.

2. Третя особа однини теперішнього часу дієслова busquer.

3. Перша особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова busquer.

4. Третя особа однини теперішнього часу умовного способу дієслова busquer.

5. Друга особа однини наказового способу дієслова busquer.

Див. також

busques (дієсл.) busquée (дієсл.) busquées (дієсл.) busquant (дієсл.) busquons (дієсл.) busquez (дієсл.) busquent (дієсл.) busquais (дієсл.) busquait (дієсл.) busquions (дієсл.) busquiez (дієсл.) busquaient (дієсл.) busquai (дієсл.) busquas (дієсл.) busqua (дієсл.) busquâmes (дієсл.) busquâtes (дієсл.) busquèrent (дієсл.) busquerai (дієсл.) busqueras (дієсл.)