brique

Загальний іменникприкметник

Складове розкладання

brique

emprunté du moyen néerlandais bricke , bricke (« brique ») du verbe moyen néerlandais brecken (briser). la brique étant caractéristique des flandres.

Визначення

Переклади

  • італійськаіталійська:terracotta

Див. також

briqueté (прикм.) briquet (ім.) brique (ім.) latérite (ім.) briquette (ім.) briquetier (ім.) briquetier (прикм.) briquetage (ім.) briqueter (дієсл.) latéritique (прикм.) briquer (дієсл.)