boucle

Загальний іменникЗагальний іменникВласний іменник дієслово

Складове розкладання

boucle

Етимологія

du latin buccula , diminutif de bucca (« bouche »).

Визначення

1. Saut qui prend appel sur la carre extérieure arrière, pour atterrir sur le même pied sur une carre extérieure arrière. patinage

Синоніми

Rittbergerloop

Див. також

bouclé (прикм.) bouclions (дієсл.) boucliez (дієсл.) bouclai (дієсл.) bouclas (дієсл.) bouclâtes (дієсл.) bouclerez (дієсл.) bouclasse (дієсл.) bouclasses (дієсл.) bouclassions (дієсл.) bouclassiez (дієсл.) bouclassent (дієсл.) bouclerions (дієсл.) boucleriez (дієсл.) boucler (дієсл.) boucla (дієсл.) bouclaient (дієсл.) bouclais (дієсл.) bouclait (дієсл.) bouclâmes (дієсл.)