bordier

прикметникЗагальний іменник Власний іменник

Складове розкладання

bordier

Етимологія

Визначення

1. Qui a un côté plus fort que l'autre, qui incline plus d'un côté que de l'autre. marine: Un bâtiment bordier.

2. Relatif aux Bordes, commune française située dans le département du Loiret.

Див. також

rebordé (прикм.) bordelière (ім.) bordement (ім.) bordière (прикм.) bordière (ім.) bordières (прикм.) bordières (ім.) débordement (ім.) déborder (дієсл.) abordage (ім.) Bordier (ім.) Bordiers (ім.) bordiers (прикм.) Bordière (ім.) Bordières (ім.) bord (ім.) border (дієсл.) abord (ім.) abordable (прикм.) aborder (дієсл.)